Великий тріумф українця. Плотницький вперше в кар’єрі виграв Лігу чемпіонів та допоміг тренеру позбавитися російського прокляття

Олег Шумейко

Перемогою Перуджі завершився розіграш волейбольної Ліги чемпіонів-2024/25 серед чоловічих команд.

Як для догравальника команди Олега Плотницького, так і для «дияволів» це перший в історії «вухастий» трофей. Якраз цього титулу не вистачало українцеві для повного комплекту – до цього було 5 Суперкубків, 2 Кубки, 1 Скудетто та дві перемоги на клубному чемпіонаті світу. І від того, яким непростим був шлях Перуджі до цієї звитяги, титул набуває все більшої значущості.

На старті сезону «дияволи», як і мало не 5 сезонів поспіль на папері виглядали фаворитами всіх можливих змагань. Перемога на старті сезону у розіграші Суперкубку тільки додавала у цьому впевненості.

Щоправда, далі на шляху команду почалися перепони. Спочатку, через пошкодження гравців, не вдалося зібрати оптимальний склад на Кубок Італії, де Перуджа програла у півфіналі. А згодом стався злам у чемпіонаті Італії, де у півфінальній серії плей-оф «дияволи» відпустили з 2:0 за матчами Любе Чивітанову. Історія була схожою на сезон-2022/23, щоправда тоді Перуджа програла у чвертьфіналі італійської Суперліги.

Висновки, здається, були зроблені, – це вже більш зрілий, зміцнілий ментально колектив. Якщо у 2023 році слідом за провалом на Батьківщині сталося падіння у Лізі чемпіонів, то цьогоріч історія вийшла іншою.

До Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів дійшли колективи, яким було що доводити. Перуджа, яка сенсаційно залишилася тільки з бронзою, фаворити чемпіонату Польщі Алурон Варта Завєрчє та Ястшембський Венґель (якщо Завєрчє хоча би дісталося до фіналу, то команда з Ястшембе-Здруй програла у бронзовому фіналі та залишилася без Ліги чемпіонів на наступний сезон) та турецький Халкбанк (який, незважаючи на топсклад, завершив чемпіонат на провальній восьмій сходинці).

1 клуб міг двома матчами виправити своє скрутне становище. І ним стали саме італійці. Хоча, традиційно кубковий формат до однієї поразки часто привносить неочікувані результати, тут все склалося більш-менш закономірно.

Хоча фінальний матч без цікавого твісту любителів волейболу не залишив. Алурон Варта Завєрчє, яка грала півфінальний матч у суботу, вдруге поспіль мало не відігралася з 0:2 за партіями. Можливо, будь розклад інакшим, і сил підопічним Міхаля Вінярського могло і вистачити. Та і Перуджа не виглядала непробивною машиною – подача не летіла ні у кого, за виключенням Вассіма Бен Тари та Юкі Ішікави, у перших двох сетах в атаці яскраво себе показував тільки той же тунісець. Але, після 4 з 14 реалізованих атак за перші два сети, Плотницький почав знаходити свою гру. 11 з 22 в атаці у наступних трьох партіях з вишенькою на торті – двома вдалими атаками на тай-брейку перетворив рахунок з 13:10 на чемпіонські 15:10 (це були перші та останні очки українця у цій партії).

Після матчу Плотницький не стримував емоцій:

Важливим цей тріумф став і для наставника Перуджі Анджело Лорендзетті. Жива легенда італійського волейболу 5 разів приводив 4 різні команди до перемоги у чемпіонаті Італії. Але ключику до ЛЧ підібрати ніяк не вдавалося. Це був п’ятий для Анджело фінал – двічі поступався російським дінамо казань та локомотіву-бєлогорьє та дві невдачі з Трентіно у протистояннях з Заксою. І ось, довгоочікуваний «вухастий» йде до рук Лорендзетті.

Головний тренер не зумів стримати сліз після такої значущої події:

Шкода, але у цього успіху українця є неприємний присмак. На тлі численних непорозумінь з Федерацією волейболу України Плотницький приголомшив всю волейбольну спільноту рішенням завершити кар’єру у національній команді України. Напередодні дебютної Ліги націй, третього в історії нашої незалежності чемпіонату світу збірна залишилася без найбільшої зірки, члена символічної збірної Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів. Навряд гравець такого рівня був би на заваді. Якою б не була подальша історія – як для Плотницького, так і для збірної України – питання: «А що якби?...» завжди буде на вустах. 

З використанням матеріалів ВК Перуджа, cev.eu та volleyball.it.